Кремль ще сім років тому висловлював готовність надати Сполученим Штатам повну свободу дій у Венесуелі, якщо Вашингтон натомість погодиться на домінування Москви над Україною. Про це повідомляє The New York Times, посилаючись на свідчення Фіони Гілл, колишньої радниці з питань Росії та Європи в Раді нацбезпеки США часів першої адміністрації Дональда Трампа.
За словами Гілл, ці спогади про неформальну пропозицію Кремля знову стали актуальними на тлі нинішнього загострення між Вашингтоном і Каракасом та неоднозначної реакції Москви.
Ідея «сфер впливу»
Ексрадниця стверджує, що Росія через підконтрольні медіа та експертів активно просувала ідею розподілу світу на зони впливу за принципами імперської епохи.
«Росіяни дуже чітко давали зрозуміти, що хочуть укласти якийсь дивний бартер між Венесуелою та Україною», — заявила Гілл під час слухань у Конгресі.
Логіка Москви була наступною: якщо США вважають Латинську Америку своїм «заднім подвір’ям» і вимагають виходу звідти російських сил, то вони мають визнати аналогічне право Росії щодо України. Гілл підкреслила, що особисто відвідувала Москву, щоб офіційно відкинути цю пропозицію.
Контекст та пріоритети Кремля
Пропозиція з’явилася в період гострої кризи у Венесуелі, коли Росія перекинула туди військових та зброю для підтримки режиму Ніколаса Мадуро. Видання зазначає, що для Кремля викликом стало падіння союзних режимів, зокрема нещодавнє повалення Башара Асада в Сирії.
Попри офіційну риторику МЗС РФ про «порушення міжнародного права» з боку США, реальним пріоритетом Москви залишається війна проти України. Російська влада намагається балансувати: уникати поступок щодо українського питання, але при цьому не закривати канали комунікації з Білим домом.
Світогляд «сили»
Аналітики NYT звертають увагу на те, що частина російського істеблішменту схвально сприймає перехід США до політики «сила вирішує все», оскільки такий підхід близький і Володимиру Путіну, і Дональду Трампу.
Ці настрої підтвердив і заступник голови Радбезу РФ Дмитро Медведєв. Коментуючи дії США, він зазначив у соцмережах, що «закон сильнішого явно сильніший за звичайну справедливість», додавши, що тепер у Вашингтона немає навіть формальних підстав дорікати Москві.
